Я потерялась в этом мире бесконечном,
Не знала,как найти душе покой.
Прожила жизнь свою немыслимо беспечно,
Как мотылёк порхая над свечой.
И думала,что маяться не вечно,
И телом я умру,обрёв покой.
Но мне тогда сказали:"-Ты постой!
Не умирай,душа твоя ведь вечна!
И жизнь твоя без меры бесконечна.
Где проведёшь ты эту вечность,друг?
Подумай,не спеши,найди досуг!"
И я опешила от этой мысли,
Что жизнь не кончится земным существованием,
А будет свет и рай иль ада прозябание.
Как выбрать и найти ответ?
Постой!Ты в Библии прочтёшь
Завет с Отцом простой.
Он Бог,с Его ты позволения
Покаешься,омоешься водой,
И станешь сыном или дочерью живой!
Надежда Герасимова,
Рига,Латвия
Надежда,62 года,проживаю в Риге.Христианка.Люблю всё,что создал Господь Бог и верую в вечность с Ним.Благословений вам всем от Господа Иисуса Христа!
Прочитано 4090 раз. Голосов 0. Средняя оценка: 0
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Оцените произведение:
(после оценки вы также сможете оставить отзыв)
Для неверующего человека в слове ад даже "прозябания" нет.Для меня сейчас ад-это то место,где нет Бога и Его любви.Пока человек не принял спасение в своё сердце,поверив Господу,он не совсем понимает о стоне и скрежете зубов.
Проза : Ясени - Мучинский Николай Це моє найперше оповідання. Викладена в нему історія реальна. Її розповів мені одного разу, коли приїзжав на курси підвищення кваліфікації в наш педуніверситет, мій рідний брат, він працював на той час учителем однієї з сільських десятирічок. В цей день брат заночував у мене. Сімя моя на той час була в селі і ми мали змогу майже цілу ніч розмовляти. Реальний Микола якийсь час був його учнем. Запитання в брата, до мене, після розповіді цієї трагічної історії, було таке: "Скажи мені чому так сталось? Я напевне не знаю в своєму житті людини, яка б більше за Миколу любили Бога і ось такий результат. Миколи нестало, така страшна смерть, і в ще досить в молодому віці.Чому такі хороші люди, які до того ще й люблять Бога - гинуть, а всяка погань процвітає? Ви можете догадуватись, що я йому відповів. Та коли він пішов вранці на заняття, я взяв ручку і написав цю історію.
Можливо її потрібно було б тепер підправити. Та я не хотів, а оце недавно, перечитав її знову і добавив в кінці буквально чотири рядочки. Не знаю чи в Миколи були сини, та знаю в Господа вони точно є.