***
я знаю тебе
я можу впізнати
стукіт підборів інфузорій туфельок
у тебе під нігтями
***
ці палаючі кущі пустелі промовляють до мене
а я дивлюсь у саме серце кавуна і освячуюсь
***
як давно молиться богомол?
***
в передчутті дощу
асфальт чорніє від злості
аж повниться темними цятками
і скрапує у піднебесся
***
кімната заросла павуками
вона завагітніла пилом
мене не було дві неділі
***
Ти пропонуєш мені руку і хрест
Ну як я відмовлю Тобі?
***
не шкодуйте робота
жовтогарячі (це не метафора) сльози металу
спалять вам пальці
коли вони висихають
стають сірими й твердими
не втерти ніяк
хіба молотком та зубилом
але ж це вже зовсім ні в які
чи не тому куємо
доки плачеться?!
***
в маршрутці
беззубий старець смокче льодяники вічності
плямкає прицмокує каже що це там за вікном
я знову проїхав свою зупинку
***
дорога -
ті по кому можна
йти
***
жінки малюють полотна сльозами
***
читання викликає потенцію
***
розкажи мені хто ти і звідки?
від яких вітрів прибула?
хто тебе одягає у тигрові шкіри?
які вина у трюмах твого корабля?
що забула у місті вогнів?
купуєш? продаєш? продаєшся?
вишукуєш лице своєму страху?
до скількох найбільше рахувала подумки?
де грань твоєї самотності?
куди біжиш під монотонне цокання дощу
мокрою бруківкою вулиць
лискучою лускою мертвої риби?
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Оцените произведение:
(после оценки вы также сможете оставить отзыв)
Читаю я це все
Та думку гадаю,-
Хвороби процеси?
Чи хто його знає?
Чому йому,Боже,
Ти розум не дав?
Нікому не гоже
Щоб він не писав.
Хай гріх цей покине
Й поезію вчить;
Без цього загине
та в пекло влетить. Комментарий автора: Такого палкого пошановувача у мене ще не було.
Маю надію, твоя емоційність не фіктивна і краплі поту справді падають тобі на клавіатуру, коли ти пишеш подібні алюзії.
?
2008-11-20 22:14:52
***
читання викликає потенцію
Це відносно Вашої писаніни? Комментарий автора: ні. це відносно читання.
хоча у кожного своя відносність.
Мыкола Калинин
2011-08-14 09:18:54
Цікаві думки!
У рядку "мене не було дві неділі" мабуть таки автор мав на увазі "два тижні"?
А в "не шкодуйте робота", здається, якісь рядки повипадали. У всякому разі я не зрозумів при чому тут "робот" (може "не шкодуйте роботи"?
А потім "але ж це вже зовсім ні в які" це за задумом автора незакінчена фраза?
А взагалі про жовтогарячі сльози металу -- супер! Аж хочеться цю ідею реалізувати у вигляді сонета, коли автор не заперечує :)
А на критику дописувачів не ображайтеся, а краще зважайте, бо ж "лучше горькая, но правда, чем приятная, но лесть!" Або "бойся не того, кто сказал неподумавши, а того, кто подумавши не сказал". Чи не так?
Дай Боже вам натхнення, шановний!
Калінін Микола
2011-10-25 20:51:04
А я таки написав дещо під впливом Андрієвого "робокоплачу". Кому цікаво - див. коментар до поезії Андрія "Робокоплач". Прямо по-донєцкі: "парєнь сказал - парєнь сдєлал!" :)
Пустотелость словесных оков - Людмила Солма Публикуя это метафорическое стихотворение, мне захотелось обратиться именно к моему весьма "скромному" до анонимной стыдливости "доброжелателю":
я знаю кто Вы и могу догадываться, как и во что на самом деле верите, прикрываясь верой Христовой - для этого даже не нужно быть житейски прозорливой, достаточно отследить IP Ваших высказываний и Инетовских действий(о чем скорее всего Вы и забыли...) Простите, но я совершенно не нуждаюсь ни в какой рекламе (ни из дружеских доброжелательных побуждений, ни из "медвежьих услуг" - что сделано анонимно и фарисейски трусливо Вами, иначе Вы бы так не поступили. Все тайное рано или поздно становится явным и об этом не стоит забывать - хотя это скорее общечеловеческая этика поведения, нежели Божьи заповеди, но одно другому не противоречит. Мой такой стыдливо-скромный "почитатель", я абсолютно равнодушна к Вашим действиям, как и мои настоящие друзья, но пишу лишь для того, чтобы Вы знали - Вы для нас всего-навсего разгаданная лицемерная банальность и ханжа, и не более того. По Вашей вере Вам и воздастся, Господь Вам Судья и за свое жизненное лицедейство когда-то ведь да придется держать ответ перед Его Судом - об этом уж Вы хорошо знаете, коли здесь же на сайте так любите витиевато рассуждать, пересыпая свои публикации цитатами Святого Писания. Veritas non semper later [Истину навсегда не скроешь]- гласят вечные латинские изречения и мне хочется добавить еще и вытекающие не менее мудрые истины: Esse quam videri [Быть, а не казаться] и Esto, quod esse videris [что так же равнозначно: быть тем, кем кажешься].
Vive valeque!
